М'янма (колишня, багатьом відома назва країни, Бірма) – країна екзотики, храмів, пагод, буддизму та незайманої природи. Географічне розташування та політичне сусідство з Китаєм, Таїландом, Індією впливає на історико-культурні, політичні, економічні умови життя у цій країні. Більшості відома ця країна як зона туризму. Але якщо постало питання про переїзд сюди на тривалий час (тимчасове проживання) або про міграцію, як його вирішувати? У зв'язку з непопулярністю напряму для переїзду на ПМП інформації з цього приводу не так багато в широкій доступності. Спробуймо розібратися в тому, які кроки потрібно зробити для того, щоб переїхати до М'янми надовго чи назавжди.

Перш ніж їхати до М'янми, потрібно отримати візу. Підстави цього можуть бути різні. Серед основних видів віз:

• туристична;
• бізнес-віза (робоча віза);
• соціальна віза (або гостьова).

Туристичну візу можна отримати як у консульстві країни, так і оформити візу онлайн (різна сума консульського збору, але й оформлення набагато простіше). Онлайн візу можна оформити на сайті. Запит онлайн розглядається протягом трьох робочих днів. eVisa діє протягом 90 днів з моменту видачі та дає право на одноразове перебування туриста в М'янмі протягом 28 днів.

Із бізнес-візою все складніше. Її можна оформити як заздалегідь у консульстві, так і після прибуття в країну. При цьому термін, на який його видають, варіюється від трьох місяців до року. Це якщо робити у консульстві. Бізнес-віза після прибуття до країни видається на 70 днів. Після цього терміну можливе отримання нової візи.

При цьому такі візи не надають права на постійне проживання у М'янмі. Іноземець може перебувати у країні безперервно 10 тижнів. Тобто після закінчення цього терміну йому потрібно покинути країну. А якщо потрібно залишитися на довше (згідно з виданою бізнес-візою), може відразу повернутися назад. Дійсно дуже незручна практика, але іноземці, які працюють тут, не мають іншого виходу. Щоправда, як показує практика, більшості доводиться все одно періодично виїжджати до сусідніх країн, зокрема Таїланду, щоб отримати грошові перекази, які в М'янмі високо оподатковуються (іноземці відкривають рахунки в банках Бангкока. Навіть з урахуванням перельоту туди й назад до цієї країни обслуговування там коштує дешевше, ніж у банках М'янми).

Цікаво, що ці факти стосуються «звичайних» іноземців. Якщо іноземець приїжджає на запрошення уряду країни, до його паспорта ставиться спеціальний штамп – аналог візи, і State permit, який дозволяє перебувати в країні, не виїжджаючи з неї кожні 10 тижнів. Зі State permit можна отримати FRC – аналог Residence permit, чи ВНЖ. Саме FRC є найважливішим документом для тривалого перебування у М'янмі, якщо він є, повністю замінює паспорт.

Соціальна віза – одноразова. Оформлюється переважно тими, хто приїхав погостювати до родичів. На відміну від туристичної візи, її термін дії більше чотирьох тижнів.

Але, як показує практика, соціальні візи – найменш затребувані. Здебільшого до М'янми їдуть або туристи на якийсь час, або іноземці, які їдуть на тривалий термін. Вони намагаються оформити спеціальні річні візи з FRC (у цьому можуть за певну суму допомогти спеціальні місцеві контори).

Існує також окремий вид дозволу на відвідування країни – віза для медитацій. Видається вона за наявності запиту від релігійного центру чи монастиря, до якого їде претендент на цю візу.

Процес натуралізації – оформлення громадянства в М'янмі – розглядатиметься в приватному порядку, враховуючи підстави перебування іноземця в цій країні. Пріоритетним у цьому випадку буде видача ПМП вченим, інвесторам, кваліфікованим співробітникам. Або іноземцям, що взяли шлюб з громадянином М'янми.

Хоча економіка країни й розвивається, більшість громадян досі зайняті у сільському господарстві (не виключено й вирощування опіуму). Тут розвинене транспортне сполучення. Але інтернет є лише у великих містах. Тому перш ніж переїхати на ПМП до М'янми, краще ознайомитися з усіма умовами та нюансами. Наші юристи допоможуть вам у вирішенні питань, пов'язаних із оформленням ВНЖ, ПМП у будь-якій країні світу. Допоможемо вам заощадити час та гроші, що витрачаються на самостійні пошуки відповідей на питання, пов'язані з виїздом до іншої країни.